A A A K K K
для людей із порушенням зору
Берездівська громада
Хмельницька область, Шепетівський район

Стратегія розвитку громади на 2017-2025 роки

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

БЕРЕЗДІВСЬКОЇ ОБЄДНАНОЇ  ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2017-2025 роки

 

ЗМІСТ

Розділ I Методологія

Розділ II Діагностика

  • Суспільство
  • Освіта
  • Інфраструктура
  • Економічна активність і структура економіки
  • Культура, рекреація, туризм
  • Якість життя
  • Місцева влада громади
  • Аналіз SWOT
  • РАДАР

Розділ III Контекст стратегічних документів

  • Документи Європейського Союзу: Європа 2020, Угода про Асоціацію між ЄС і Україною,
  • Вітчизняні документи: Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», Стратегія розвитку Хмельницької області.

Розділ IV Бачення, місія, стратегічні та операційні цілі громади

Розділ V План дій

Розділ VI Доступні джерела фінансування проектів

  • зарубіжні джерела
  • вітчизняні джерела

Розділ VII Евалюація і Моніторинг

 

РОЗДІЛ І МЕТОДОЛОГІЯ

         Дана Стратегія розвитку Берездівської об’єднаної територіальної громади є ключовим документом, прийнятим владою громади та визначає довгострокову політику суспільно-економічного розвитку. Створення нових об’єднаних громад, які функціонують на нових законодавчих та фінансових принципах, вимагає від їхніх органів влади визначення головних пріоритетних сфер, пояснення мешканцям куди спільно ми прямуємо у розвитку та якими методами маємо намір це досягнути.

         Стратегія повинна відповідати трьом головним принципам:

         По-перше, комплекс запланованих у Стратегії заходів повинен об’єднувати територіальну громаду – у тому числі представників громадських організацій, підприємців, працівників бюджетної сфери (шкіл, установ культури, закладів охорони здоров'я), які брали участь у її розробці.

         По-друге, Стратегія забезпечує цілісність із стратегічними документами Європейського Союзу, вітчизняними (загальнодержавними) і регіональними.

         По-третє, факт наявності Стратегії розвитку, що визначає головні сфери розвитку і ключові стратегічні та операційні цілі, є умовою при поданні грантових заявок на зовнішні допоміжні кошти.

         Документ Стратегії складається з діагностико-аналітичної частини та розділів, присвячених розвитку.

         У частині діагностики ми зосереджуємося на нинішній ситуації у громаді, аналізуючи ключові сфери її функціонування, такі як: суспільство, освіта, інфраструктура, економічна активність і структура економіки, культура, рекреація, туризм, якість життя, виконавчі органи громади. Розроблячи діагностичну частину, автори Стратегії аналізували як кількісні (статистичні) дані, що містяться у паспорті громади, так і інформацію зі спеціально підготовленої для розробки Стратегії анкети, завдяки якій були отримані деталізовані якісні дані.

         Підсумуванням частини діагностики є використання загальновідомої і високо оцінюваної при розробці Стратегії методики стратегічного аналізу SWOT. Аналіз стосується визначення сильних і слабких сторін сьогоднішнього функціонування громади та демонстрування зовнішніх можливостей і загроз, що стоять або можуть постати у майбутньому перед територіальною громадою.

         Ключовою є частина Стратегії, що присвячена майбутньому та розвитку,  містить бачення і місію громади, сфери розвитку та стратегічні і операційні цілі. План дій містить форми, методи і ресурси, за допомогою яких громада прагне досягнути амбіційні, але реальні та конкретні цілі. Про необхідність застосування критеріїв вимірювання у документі нагадують показники.

         Доповненням до ключових частин є співставлення з іншими стратегічними документами та вказання доступних джерел фінансування для описаних пріоритетів, а також - опис моніторингу реалізації і оцінки стратегії.

         Стратегія, що мало ключовий характер для її авторів, була підготовлена партиципаційним чином. Мешканці - головний бенефіціар стратегії, є співавторами Стратегії. Основою розробки документу були зустрічі з мешканцями, що проводились згідно з принципами суспільної партиципації, з  використанням методики РАДАР. Під час тренінгів учасники громадських слухань заявляли про головні проблеми, що існують у громаді, а потім шляхом демократичного голосування, здійснювали їх пріоритетизацію. Предметом зустрічей було також представлення пропозиції конкретних ініціатив і заходів, які органи самоврядування громади повинні реалізувати. У зустрічах брали участь представники громадськості - місцеві активісти, підприємці (у тому числи місцеві фермери), працівники бюджетних установ та інші мешканці.    Неоціненним був вклад службовців місцевого самоврядування, багато з  цінних рекомендацій і конкретних пропозицій яких знайшли своє відображення у даному документі. Після розробки первинної версії документу, він був ще раз проконсультований з представниками громади.

         Для якості документу та роботи над його змістом велике значення мав також приїзд до Польщі голови об’єднаної громади у рамках навчального візиту. Зустрічі з експертами та представниками польських органів самоврядування були для представників українських органів самоврядування вагомим джерелом отримання корисної інформації та досвіду. Голова об’єднаної громади мав нагоду ознайомитись як польські органи самоврядування реалізують на практиці цілі, вказані у власних стратегіях розвитку.  

         Документ Стратегії був створений як елемент реалізації проекту "Українська Адміністрація Майбутнього" Фундації Менеджерських Ініціатив за фінансової підтримки Фонду Міжнародної Солідарності у рамках Програми Підтримки Демократії, реалізованої Міністерством Закордонних Справ Республіки Польща і Канади.  

 

                                      РОЗДІЛ II ДІАГНОСТИКА

ЧАСТИНА І

ВСТУП І МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА

 

         Дана діагностика була підготовлена у рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього", що співфінансується у рамках Польсько- Канадської Програми Підтримки Демократії.

         Підготовка документу відбувалась з використанням:

- діагностики зібраних даних, проведеної на основі аналізу паспорта громади,

- матеріалів з анкет, розроблених консультантами Фундації Менеджерських Ініціатив,

- інформації, отриманої під час розмов експертів ФМІ з представниками Офісу Реформ,

- інформації, отриманої в процесі зустрічей експертів з керівництвом та працівниками виконавчих органів об'єднаної громади,

- думок і пропозицій мешканців, що висловлюватись під час відкритих зустрічей з жителями, які проводились інтерактивним методом РАДАР.

         Методологічні основи ґрунтувались на співставленні аналітичних матеріалів, викладених у паспорті громади і анкетах, з інформацією, отриманою в процесі зустрічей з мешканцями і службовцями самоврядування.

         У рамках зустрічей експертів із службовцями місцевого самоврядування громади ми застосовували методику стратегічного аналізу, зокрема аналіз SWOT, що описаний в дальшій частині діагностики. Крім того, був розроблений  прогноз майбутнього, що становитиме фундамент пріоритетів і напрямків для розвитку.

         Для зустрічей з мешканцями, як оптимальна формула була вибрана методика РАДАР. Вона полягає на безпосередньому висловлюванні мешканцями головних проблем, що існують у громаді. Пізніше, вказані проблеми були піддані процесу пріоритетизації шляхом демократичного голосування. Наступним елементом стало опрацювання інструментів, що служитимуть вирішенню проблем. Дані інструменти будуть відображені у документі Стратегії розвитку.

         У зустрічі брали участь активні мешканці, зокрема, - представники місцевих громадських організацій, закладів культури, соціального захисту, охорони здоров'я, вчителі та місцеві підприємці.

 

 

ЧАСТИНА II

АНАЛІЗ ЗІБРАНИХ ДАНИХ І РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТ

         Розташування

         Берездівська об’єднана територіальна громада Славутського району Хмельницької області розташована у північній частині області у Західній Україні. Площа громади становить 102,347 кв. км.

 

         З історії

         До II поділу Польщі Берездів входив до складу Корони Польського Королівства. Території Берездова на початку належали до магнатської сім'ї Острозьких, потім переходили в руки Ходкевичів, Любомирських і Яблоновських.

         У кінці XIX ст. Берездів був малим містечком з 590 мешканцями, з них 306 євреї. На початку 20-х років ХХ століття території потрапили під владу більшовиків. Після II Світової війни Берездів втратив міський статус.

 

         Суспільство (демографічна ситуація, ринок праці, суспільна       активність мешканців)

 

         Кількість мешканців громади станом на 1.01.2015 становила 8726 осіб, в тому числі - діти дошкільного віку - 227, шкільного - 790.

         На території громади спостерігається тенденція зменшення кількості населення та міграція жителів - здебільшого до більших міст - Рівного, Житомира, Києва, меншою мірою за кордон у цілях заробітків.

         До складу громади входять 27 сіл:

  • село Берездів – 1214 осіб,
  • Селичів — 375,
  • Зубівщина — 185,
  • Модестівка – 121,
  • Михайлівка — 2,
  • Піддубці — 272,
  • Веселинівка — 41,
  • Тростянець — 194,
  • Печиводи — 312,
  • Шагова — 83,
  • Мухарів — 511,
  • Ульянівка — 19,
  • Мирутин — 520,
  • Плоска — 340,
  • Дяків — 360,
  • Красносілка — 207,
  • Ставичани — 301,
  • Кутки — 266,
  • Сьомаки — 374,
  • Гориця — 521,
  • Красностав — 429,
  • Манятин — 423,
  • Яблунівка — 254,
  • Малий Правутин — 557,
  • Великий Правутин — 427,
  • Хвощівка — 327,
  • Бесідки — 166,

 

         Ринок праці

         У Берездівській громаді переважають наступні форми працевлаштування: робота у сільськогосподарських підприємствах  (в приватних сільськогосподарських господарствах загалом працює понад 500 осіб), самозайнятість у власних індивідуальних господарствах та підприємницька діяльність.

 

         Громадські організації.

         На території Берездівської громади функціонують 2 громадянські організації - місцева ініціатива у сфері газифікації "Мрія" та громадська організація "Факел".

 

Освіта (дошкільні заклади, школи) 

         Берездівська громада володіє розвинутою мережею освітньо-виховних закладів: дошкільні заклади і загальноосвітні школи І - ІІI та І - ІІ ступенів. Загалом на території громади функціонують 11 освітньо-виховних закладів.

         Освітньо-виховні заклади І - ІІІ ступеня (дошкільний заклад і повна середня школа) функціонують у 5 селах громади, освітньо-виховні заклади  І - ІІ ступеня (неповна середня школа) - у 6 селах.

         У освітньо-виховних закладах Берездівської громади навчається 994 учнів, 276 дошкільнят, працюють 195 вчителів та 15 вихователів.

        

         Характеристика освітньо-виховних закладів:  

  • Берездівський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-III ступенів» - 252 учні, 66 дошкільнят, 28 вчителів, 4 вихователі. Є спортзал, стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, централізоване опалення.
  • Горицький НВК  «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-III ступенів» - 100 учнів, 24 дошкільнят, 20 вчителів, 1 вихователь. Є стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, централізоване опалення.
  • Малоправутинський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-III ступенів» - 94 учнів, 16 дошкільнят, 17 вчителів, 1 вихователь. Є стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, централізоване опалення.
  • Манятинський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-III ступенів» - 81 учень, 20 дошкільнят, 17 вчителів, 1 вихователь. Є спортзал, стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, централізоване опалення.
  • Мирутинський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-III ступенів» - 102 учні, 26 дошкільнят, 21 вчитель, 1 вихователь. Є спортзал, стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, централізоване опалення.
  • Великоправутинський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-II ступенів» - 61 учень, 17 дошкільнят, 14 вчителів, 1 вихователь. Є стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, централізоване опалення.
  • Дяківський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-II ступенів» - 53 учні, 22 дошкільнят, 13 вчителів, 1 вихователь. Є стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, централізоване опалення.
  • Мухарівський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-II ступенів» - 81 учень, 20 дошкільнят, 17 вчителів, 1 вихователь. Є спортзал, стадіон, дитячий майданчик, санвузли, централізоване опалення.
  • Піддубецький НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-II ступенів» - 54 учні, 22 дошкільнят, 12 вчителів, 1 вихователь. Є стадіон, дитячий майданчик, санвузли, централізоване опалення.
  • Ставичанський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-II ступенів» - 32 учні, 16 дошкільнят, 9 вчителів, 1 вихователь. Є спортзал, стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, пічне опалення.
  • Сьомаківський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-II ступенів» - 44 учні, 16 дошкільнят, 12 вчителів, 1 вихователь. Є стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, пічне опалення.
  • Хвощівський НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-II ступенів» - 40 учнів, 11 дошкільнят, 15 вчителів, 1 вихователь. Є спортзал, стадіон, дитячий майданчик, оргтехніка, санвузли, централізоване опалення.

 

         У громаді також функціонують:

  • Берездівська школа мистецтв (57 учнів, 9 вчителів), власного приміщення не має;
  • Берездівська ДЮСШ – 102 учні, 3 вчителі, власного приміщення не має
  • Берездівська спеціалізована школа-інтернат (50 чол. працівників, 54 учнів).

 

         Усі школи потребують ремонту, проведення термомодернізації. Піддубецький, Мухарівський, Ставичанський, Сьомаківський НВК потребують капітального ремонту, а Манятинський – перекриття даху. Існує потреба у 2 вчителях інформатики.

         З огляду на факт,  що мережа освітніх закладів у Берездівській громаді доволі розбудована, а кількість учнів не у всіх закладах є достатньою для їх ефективного функціонування, керівництво громади розмірковує над необхідністю оптимізації функціонування освітніх закладів. Не буде це легкий процес з організаційної та логістичної точок зору. До уваги беруться не лише фінансові аспекти, але також і соціальні. Школи часто залишаються єдиними осередками інтеграції для мешканців.

 

 

Інфраструктура (дороги, громадський транспорт, житлові ресурси)

Дороги.

         Стан доріг у Берездівській громаді незадовільний. Головна причина - перманентна нестача коштів та устаткування для ремонту доріг.

 

         Громадський транспорт

         Громадський транспорт курсує залежно від розташування сіл - від 2 до 21 рейсів щодня. Відсутнє сполучення між селами Яблунівка, Сьомаки, Піддубці з адміністративним центром громади. Перевезення здійснюють 3 приватні перевізники. Стан транспортних засобів задовільний, проте автобуси не пристосовані для перевезення неповносправних осіб.

 

         Житлові ресурси

         У власності громади є 3 будинки, які можуть слугувати як службове житло, але вони потребують ремонту. СФГ «Світанок» у с.Малий Правутин може надати для молодих спеціалістів 1 повністю облаштований житловий будинок. У приватному секторі є будинки, які пропонуються до продажу за досить помірними цінами.

З огляду на високу вартість будівельних матеріалів, реалізація заходів з енергозбереження та термомодернізація житлових будинків через низький рівень доходів для мешканців недоступна.

 

         Мережі і телекомунікація.

         Водопроводи і каналізація у селах відсутні. Лише по одній вулиці у кожному селі є вуличне освітлення. Покриття телефонним (стаціонарним) та мобільним зв'язком добре. Мешканці мають доступ до Інтернету, проте мережа вже давно потребує модернізації.

         Села Дяків, Красносілка, Великий Правутин, Печиводи потребують закупівлі додаткових трансформаторів і ремонту двох з існуючих п'яти штук.

 

 

         Економічна активність і структура економіки (сільське господарство, підприємства, інституції оточення бізнесу)

 

         Загалом Берездівська громада має дуже хороший сільськогосподарський потенціал - функціонують 11 приватних аграрних підприємств. Тільки одне господарство займається вирощуванням багаторічних рослин, два - продукцією зернових і вирощуванням ВРХ, інші - у переважній більшості вирощування озимих зернових.

         Така ситуація виникає з низьких заготівельних цін молока, які не покривають видатків, що також спричиняє нестачу ресурсів на розвиток господарств. Також відчувається нестача власних переробних підприємств, особливо в сфері переробки овочів і фруктів. Господарства або не володіють власними землями і орендують земельні паї мешканців, або мають занадто мало ґрунтів для розвитку господарств. Відчувається нестача ресурсів для купівлі дорогого сучасного сільськогосподарського устаткування.

         Робота у сільському господарстві в основному механізована, але мало автоматизована.

         Інституції підтримки місцевого бізнесу і сільськогосподарського консалтингу відсутні.

         На території громади нема аграрних холдингів.

         У Берездівській громаді спостерігається відносно велика кількість приватних підприємців - близько 90 (без врахування приватних аграрних господарств), що становить добрий потенціал для розвитку місцевої економіки.

         Діяльність індивідуальних господарств і потреба збуту вирощеної продукції, низькі закупівельні ціни продукції як сировини, змушують мешканців громади шукати можливості промислової переробки власної сільгосппродукції - овочів, фруктів, молока. Можливістю на вирішення цієї проблеми може бути запропонований польськими експертами задум створення виробничих кооперативів. Мешканці громади не мають досвіду в цій сфері, що спричиняє побоювання з їхньої сторони. Перш за все застереження стосуються необхідності купівлі спеціалізованого устаткування для промислової переробки - мешканці зауважували, що таке устаткування дуже дороге, а ризик невдачі дуже високий. Одним із способів допомоги у цій сфері може бути надання послуг сільськогосподарського консалтингу.

 

Культура (установи, проведення вільного часу, туристичний потенціал)

         На території громади функціонує 12 сільських клубів і 6 сільських будинків культури, 15 бібліотек, 2 музеї. Всі приміщення віддавна потребують модернізації, покращення матеріального забезпечення і капремонтів, під’єднання до каналізаційної мережі.

         Проблемою закладів культури є перш за все недостатній рівень активності працівників закладів культури. У більшості функціонування установ культури (сільських клубів, будинків культури, бібліотек) можна визначити як пасивне. Працівники присутні на робочих місцях, формально виконують свої обов'язки, однак відсутність ініціатив і новаторства з їх сторони спричиняє монотонність культурного життя в публічному просторі. Переважно діяльність закладів культури зводиться до організації рутинних  заходів з нагоди державних свят і річниць, дня села, а не системної роботи в сфері розвитку культурного життя громади. Щотижня в клубах організовуються дискотеки для молоді.

         У громаді не розвинені традиції організації проведення вільного часу для дорослих осіб, старших, хоча на зустрічі мешканці висловлювались про таку потребу.

 

         Туризм.

         Потенційно для туристів територія громади може бути привабливою завдяки гарній і різноманітній природі - є луги, ліси (змішані і хвойні), ріки, озера. Краєвиди - від рівнинного до кам'янистого. На території громади є джерела з лікувальною водою, напр. в с. Мирутин - джерело святих Петра і Павла. Мешканці села самі впорядкували територію біля нього.

         Проте, на перешкоді розвитку туристичного потенціалу - відсутність відповідної інфраструктури: пансіонатів, агротуристичних господарств, впорядкованих місць для купання.

 

         Якість життя (навколишнє середовище, охорона здоров'я, соціальний захист)

 

         Навколишнє середовище.

         Стан навколишнього середовища відносно добрий - відсутні забруднення, також нема великих виробничих підприємств. Проте, вже з давніх пір не очищалися русла річок від замулення і водоростей. Серед головних проблем для усієї громади в сфері навколишнього середовища - утилізація відходів.

 

         Охорона здоров'я.

         Мережа закладів охорони здоров'я у Берездівській громаді доволі розбудована - загалом 20 закладів. У більшості сіл є сімейні лікарі, медичні пункти, у деяких - амбулаторії. У адміністративному центрі громади функціонує терапевтичний відділ Славутської районної лікарні. У селі Яблунівка розташована обласна психіатрична лікарня.

         Проблеми всіх закладів охорони здоров'я ідентичні - відсутність водопроводів і каналізації, необхідність ремонту та термомодернізації будівель. З усіх медичних закладів, тільки в одній амбулаторії загальної практики сімейної медицини (с. Берездів) є санвузол.

         На даний час з огляду на відсутність ресурсів існує загроза закриття єдиного на території громади терапевтичного відділу в Берездові.

 

 

         Соціальний захист.

         Половина мешканців громади користується соціальним захистом - загалом це виплати і матеріальна допомога різного виду - на виховання дітей, пенсії, житлові субсидії.

         На території громади відсутні заклади соціального захисту.

 

 

         Місцева влада громади

         Згідно з організаційною структурою, станом на січень 2016 року у виконавчих органах Берездівської об’єднаної територіальної громади працювало 54 службовці місцевого самоврядування, які мають вищу або середню спеціалізовану освіту. Не вистачає працівників із знанням іноземних мов та досвідом проектної діяльності.

         Громада володіє в достатній кількості офісними приміщеннями  (для функціонування органів місцевого самоврядування і державної влади). Проте вони  потребують ремонту та термомодернізації. Службові автомобілі відсутні.

 

ЧАСТИНА III

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

         Аналіз SWOT

 

Сильні сторони

  • відносно велика кількість приватних сільськогосподарських господарств,
  • хороший сільськогосподарський потенціал,
  •  природні ресурси (озера, ріки, родовища глини),
  • відносна близькість до великих міст (Рівного, Житомира),
  • близькість до важливих державних та міжнародних шляхів,
  • людський потенціал (почуття господаря у мешканців),
  • відсутність аграрних холдингів у громаді.

 

Слабкі сторони

  • невеликі площі  сільськогосподарських господарств (велика кількість малих господарств),
  • незадовільний стан інфраструктури (дороги, мала протяжність водопроводів і каналізації),
  • низький рівень доходів мешканців,
  • нерентабельність індивідуальних господарств,
  • незадовільний стан закладів культури, освіти, охорони здоров'я (інфраструктура, забезпечення)
  • слабкий фінансовий стан громади

Можливості

  • створення і розвиток виробничо-переробних кооперативів (овочі, фрукти, молоко)
  • виробництво сировини для відновлювальної енергетики (енергетична верба, солома, відходи з переробки деревини, тощо)
  • використання природнього потенціалу для розвитку туризму
  • створення і розвиток агротуристичних господарств
  • започаткування партнерських відносин з громадами з ЄС (напр. з Польщі)

 

 

Загрози

  • відсутність досвіду у сфері функціонування виробничо-переробних кооперативів, аграрного консалтингу,
  • необхідність проходження складних дозвільних процедур на розробку природніх ресурсів,
  • нестабільна економічна ситуація в державі, як перепона у залученні інвесторів,
  • несприятлива банківська політика у сфері кредитування (високі відсоткові ставки)

 

ЧАСТИНА IV

ДУМКИ І ПРОПОЗИЦІЇ МЕШКАНЦІВ, ВИСЛОВЛЕНІ ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ У ФОРМАТІ РАДАР

 

         РАДАР.

         Протягом 20-21 січня 2016 року в рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього" відбулася зустріч польських експертів з мешканцями Берездівської громади.

         Під час зустрічі перераховувались найважливіші проблем у сферах економічного розвитку,  інфраструктури та функціонування гуманітарної сфери. По тому, було здійснено пріорітетизацію цих проблем шляхом голосування. Серед найважливіших проблем учасники зустрічі визначили:

  • складування і промислова переробка сільськогосподарських продуктів, необхідність утворення груп  виробників - 1 місце,
  • дорожня  інфраструктура - 2 місце,
  • необхідність збереження функціонування лікарні і покращення її обладнання - 3 місце.

 

          Серед інших висловлених проблем, які не набрали багато голосів мешканців були наступні:  

  • необхідність створення ремонтно-будівельного комунального підприємства,
  • будівництво водопроводу і каналізації, очистка води
  • продукція сировини для відновлюваної енергетики (пелети, брикети)
  • створення комунального лісового підприємства (вирощування саджанців)
  • покращення доступу до Інтернету
  • проблема утилізації відходів
  • впровадження відновлювальних джерел енергії у бюджетних установах.

 

РОЗДІЛ III  КОНТЕКСТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

 

Документ Стратегії розвитку, що визначає ключові пріоритети  управління місцевим розвитком громади, повинен бути цілісним і уніфікованим зі стратегічними документами регіональної та державної політики розвитку. У зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію та Угоди про вільну торгівлю між Україною і Європейським Союзом, вагомим є те, щоб якнайширше розуміти контекст цих документів. Нижче охарактеризовані найважливіші стратегічні документи, що мають істотне значення для розвитку громади.

 

Документи Європейського Союзу

 

         Європа 2020 - стратегія розумного і сталого розвитку, що сприяє   соціальній інтеграції.

         Стратегія Європа 2020 вказує на три взаємно між собою пов'язані пріоритети:

- розумний розвиток: розвиток економіки, що ґрунтується на знаннях і інноваціях,

- сталий розвиток: підтримка економіки, що ефективніше використовує ресурси, приязна до навколишнього середовища і конкурентоспроможна,

- розвиток, що сприяє соціальній інтеграції: підтримка економіки з високим рівнем працевлаштування, що забезпечує соціальну і територіальну цілісність.

         Європейський Союз на підставі вищезгаданих пріоритетів визначив серед інших наступні цілі, до яких прагне ЄС і держави-члени:

- зростання рівня працевлаштування осіб у віці 20-64 роки до мін. 75% в результаті збільшення кількості працюючих жінок і старших осіб та кращої інтеграції мігрантів на ринку праці,

- зменшення викидів вуглекислого газу на щонайменше 20% порівняно з рівнем 1990 р. Або, якщо дозволять умови, навіть на 30%,

-        збільшення частки відновлювальних джерел енергії в загальному енергоспоживанні до 20 %,

- збільшення ефективності використання енергії на 20%,

- реалізація інвестицій у рамках дослідницько-розвиткової діяльності на рівні 3% ВВП,

- зниження показника переривання навчання до 10% порівняно з нинішнім рівнем 15%,

- збільшення до 2020 р. відсотка осіб у віці 30-34 років, що володіють вищою освітою з нинішніх 31% дo мінімум 40%,

- зменшення кількості осіб, що живуть за межею бідності на 25%.

 

Угода про асоціацію між Європейським Союзом і Україною

Угода про асоціацію між ЄС і Україною, яка є першим кроком у напрямку суспільної і економічної європейської інтеграції була підписана 27 червня 2014 року і ратифікована Верховною Радою України та Європарламентом 16 вересня 2014 року.

Угода передбачує поглиблення співробітництва між ЄС і Україною та реалізацію ряду реформ, що мають на меті:

- покращення дотримання принципів демократії, правової держави і ефективного управління, прав людини і основних свобод, у тому числі прав національних меншин;

- запобігання дискримінації національних меншин і повага до  різнорідності;

- підтримка державних політичних реформ;

- зміцнення співробітництва і діалогу в питанні міжнародної безпеки і надзвичайних ситуацій, у тому числі - відповіді на глобальні та регіональні виклики і найважливіші загрози.

У рамках Угоди про асоціацію ЄС і Україна зобов'язуються до зміцнення діалогу і співробітництва у сферах міграції, права на надання притулку і контролю за кордонами. Угода підкреслює значимість запровадження безвізового режиму ЄС - Україна. З цією метою мусять бути виконані умови, що дозволятимуть здійснювати відповідне врегулювання і забезпечення безпеки пересування людей.

Угода вказує на обов'язок України у сфері проведення реформи у галузі боротьби з організованою злочинністю і відмиванням брудних грошей, зменшення пропозицій і попиту на наркотики та поглиблення співробітництва у боротьбі з тероризмом. Угода передбачує, що Європейський Союз і Україна ефективно застосовуватимуть заходи, що запобігатимуть фінансовим зловживанням, корупції та іншим нелегальним діям та співпрацюватимуть в процесі їх усунення.

         Крім цього, Угода передбачує поступове зближення законодавства України до стандартів ЄС та, у визначених випадках, прагнення до відповідності з міжнародними нормами і стандартами.

         У статті 4 Угоди говориться про створення поглибленої і всебічної зони вільної торгівлі, яка увійшла в дію 31 грудня 2015 року.

         Угода також передбачає:

- нові можливості експорту до ЄС завдяки зниженню тарифних і нетарифних бар'єрів,

- покращення доступу до ринків третіх держав завдяки переходу на міжнародні стандарти в сфері торгівлі, що означатиме спрощення ведення бізнесу,

- кращий внутрішній бізнес-клімат, який збільшить взаємну довіру між сторонами та захистить права та інтереси зовнішніх інвесторів,

- поступове зростання внутрішньої конкуренції завдяки систематичній лібералізації тарифних і нетарифних обмежень у торгівлі, результатом чого стане зростання конкурентоспроможності підприємств,

- зростання видатків на соціальну сферу, в тому числі вимога підвищення безпеки праці, екологічних стандартів, забезпечення належного рівня соціальних виплат,

- покращення рівня життя населення.

         Реалізація Угоди сприятиме регіональному і місцевому розвитку. Це відбудеться серед іншого завдяки:

 - залученню додаткових ресурсів до бюджету,

- покращенню функціонування органів публічної адміністрації,

- збільшенню ефективності фінансової політики,

- проведенню необхідних суспільно-економічних реформ, які будуть можливі у т. ч. завдяки отриманню міжнародної фінансової і технічної допомоги.

 

Вітчизняні документи

Стратегія сталого розвитку «Україна-2020»

         У Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" пріоритетними були визначені наступні напрями:

- сталий розвиток країни у сфері інфраструктури, інвестицій, економічного розвитку і конкурентоспроможності,

- безпека держави, ведення господарської діяльності і громадянські свободи,

- відповідальність і суспільна справедливість, децентралізація,

- програми соціальної допомоги, енергетична ефективність і охорона здоров'я,

- аспекти, що стосуються відчуття гордості, що виникає з ролі України у Європі і на світі за посередництвом розвитку громадянського суспільства, популяризації України і активності талановитих осіб.

 

Головні цілі Стратегії це:

 - залучення 40 млрд. доларів США безпосередніх закордонних інвестицій протягом  2015-2020 років,

- зниження рівня інфляції з 19%  до 1,7%,

- підвищення рівня середньої тривалості життя на 3 роки,

- досягнення рівня 75% випускників, які володіють 2 іноземними мовами.

 

 

Стратегія Розвитку Хмельницької області.

         Стратегія Регіонального Розвитку Хмельницької області на період 2011 — 2020 роки затверджена рішенням Хмельницької обласної ради від 18 травня 2011 року.

         Стратегічна мета розвитку Хмельницької області визначена наступним чином:

         Хмельниччина – провідний регіон Південно-Західної України, у якому хочеться жити та працювати, який хочеться відвідувати та в який хочеться інвестувати.

         Хмельниччина – регіон з низьким екологічним навантаженням, економіка якого базована на високоефективному багатопрофільному сільському господарстві, наукомістких, складальних виробництвах та торгових і транспортно-логістичних послугах.

         Загальною метою розвитку регіону є визначення Хмельниччини як динамічної та приємної для проживання частини України.

Стратегічні та операційні цілі:

Стратегічна ціль 1: Диверсифікація структури економіки області та покращення діяльності економічних суб’єктів

         Операційна ціль 1.1: Розвиток інноваційного та конкурентоспроможного промислового сектору

         Операційна ціль 1.2: Зміцнення МСП та підприємництва

         Операційна ціль 1.3: Стимулювання економіки регіону, виробництва продукції та інвестиційного потенціалу.

Стратегічна ціль 2: Реалізація туристичного потенціалу регіону.

         Операційна ціль 2.1: Розвиток та відновлення туристично-відпочинкового потенціалу

         Операційна ціль 2.2: Розширення можливостей та реклама туристичних продуктів

Стратегічна ціль 3: Розвиток сільських територій та територій навколо міст регіону.

         Операційна ціль 3.1: Підвищення продуктивності сільськогосподарського сектору

         Операційна ціль 3.2: Розвиток можливостей для диверсифікації економіки (доходів) сільського населення

         Операційна ціль 3.3: Підвищення життєздатності сіл і малих міст

Стратегічна ціль 4: Забезпечення росту регіонального потенціалу (вирішення наскрізних проблем)

         Операційна ціль 4.1: Розвиток та єдність територіального простору

         Операційна ціль 4.2: Підвищення здатності людського потенціалу адаптуватися до потреб економіки та невиробничого сектору

         Операційна ціль 4.3: Продовження тривалості активного періоду життя людини.

 

РОЗДІЛ IV БАЧЕННЯ, МІСІЯ, СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ГРОМАДИ

 

БАЧЕННЯ

Берездів - самодостатня громада, мешканці якої живуть у добробуті завдяки власній праці та користуються професійними публічними послугами і якісною інфраструктурою.

 

МІСІЯ

Реалізація комплексних і ефективних заходів, що сприятимуть заможному та комфортному життю у громаді.

 

СФЕРИ РОЗВИТКУ

 

1. Продумані та багатоетапні інвестиції у інфраструктуру громади,

2. Підтримка місцевою владою нововведень у сфері розвитку сільських територій,

3. Вдосконалення управління та умов праці у бюджетних установах громади.

 

 

СФЕРА 1

ПРОДУМАНІ ТА БАГАТОЕТАПНІ ІНВЕСТИЦІЇ У ІНФРАСТРУКТУРУ ГРОМАДИ

Стратегічна ціль: Забезпечення достойних побутових умов мешканцям завдяки комплексним інвестиціям у інфраструктуру громади

Операційна ціль

1.Інвестиції в місцеву інфраструктуру (дороги, водопроводи і каналізація, утилізація сміття, освітлення) та вдосконалення руху громадського транспорту.

 

СФЕРА 2

ПІДТРИМКА МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ НОВОВВЕДЕНЬ У СФЕРІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Стратегічна ціль: Підтримка мешканців у виборі оптимальних форм господарювання на сільських територіях

Операційні цілі:

1. Розвиток системи сільськогосподарського консалтингу і популяризація оптимальних форм заробітків, пристосованих до можливостей мешканців,

2. Розвиток відновлювальних джерел енергії.

 

 

СФЕРА 3

ВДОСКОНАЛЕННЯ  УПРАВЛІННЯ ТА УМОВ ПРАЦІ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ ГРОМАДИ 

Стратегічна ціль

Забезпечення мешканцям надання публічних послуг на високих стандартах, відповідно до їхніх прагнень і потреб.

Операційні цілі:

1. Вдосконалення організації роботи виконавчих органів громади та підлеглих установ за посередництвом підвищення ефективності обслуговування мешканців та постійне підвищення менеджерських кваліфікацій керівних кадрів та працівників,

2. Покращення умов праці в бюджетних установах за посередництвом здійснення термомодернізації та технологій зі сфери ВДЕ,

3. Постійна співпраця з громадськими організаціями та започаткування міжнародних відносин (зокрема з Польщею, у зв'язку з активністю польського товариства).

 

РОЗДІЛ V  ПЛАН ДІЙ

СФЕРА 1

ПРОДУМАНІ ТА БАГАТОЕТАПНІ ІНВЕСТИЦІЇ У ІНФРАСТРУКТУРУ ГРОМАДИ

Операційна ціль 1: Інвестиції в місцеву інфраструктуру (дороги, водопроводи і каналізація, утилізація сміття, освітлення) та вдосконалення руху громадського транспорту.

         Для належного функціонування громади, необхідна реалізація основних інфраструктурних інвестицій, що дозволить задовольнити елементарні потреби мешканців та дозволить реалізувати наступні кроки в напрямку розвитку. Ці виклики носять цивілізаційний характер, а їх реалізація є необхідною передумовою для належного функціонування місцевого самоврядування загалом, та життя мешканців громади зокрема. Особливо важливими у цій сфері є автошляхи, стан яких у багатьох місцях незадовільний. Це має значення як у  контексті задоволення основних потреб мешканців (дороги до освітніх закладів, установ охорони здоров'я), так і для піклування про економічний розвиток, у тому числі - заохочення ділових партнерів і туристів. З огляду на незадовільний стан дорожнього покриття, слід реалізувати комплексну програму будівництва і ремонту доріг громади, розробивши детальний графік робіт.

         Після розробки плану, необхідно розпочати його впровадження в життя застосовуючи, згідно з вимогами законодавства, механізми вибору виконавців на основі тендерних процедур. Дорожні роботи повинні виконуватись з найвищою старанністю, оскільки мають служити мешканцям і гостям громади на довгі роки. Слід звернути особливу увагу на аспект прозорості при виборі виконавців та старанному здійсненні прийому виконаних робіт згідно з діючими у цій сфері стандартами якості. План ремонту і будівництва доріг повинен враховувати рекомендації та очікування мешканців (слід його опрацьовувати у формі громадських консультацій). Для гідного життя мешканців, покращення їхнього стану здоров’я та очікувань гостей, які приїжджають до громади, необхідним є запровадження рішень, що стосуються утилізації сміття та будівництво системи місцевого водопроводу і каналізації. Надзвичайно важливою є також проблема вуличного освітлення. У цій сфері варто розглянути модель використання енергетичних інновацій, якими є автономні системи освітлення, напр. - використання фотовольтаїчних панелей.

         До завдань громади у цій сфері відноситься:

  • розробка і реалізація програми будівництва і модернізації доріг громади,
  • реалізація завдань у цій сфері з особливим зверненням уваги на аспект якості виконаних робіт та унеможливлення виникнення проявів корупційних практик при виборі виконавців робіт,
  • розробка і реалізація програми утилізації сміття,
  • розробка проектів і будівництво водопровідно-каналізаційної мережі,
  • опрацювання проектів, що стосуються будівництва вуличного освітлення.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • підготовлена програма будівництва і ремонту доріг,
  • кількість кілометрів побудованих та відремонтованих доріг,
  • розроблені антикорупційні процедури щодо проектних і виконавчих робіт у сфері місцевих доріг, водопроводів і каналізації та утилізації сміття,
  • розроблена система утилізації сміття,
  • відсоток території громади, на якій проведено водопровід і каналізацію.

 

СФЕРА 2

ПІДТРИМКА МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ НОВОВВЕДЕНЬ У СФЕРІ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Операційна ціль 1: Розвиток системи сільськогосподарського консалтингу і популяризація оптимальних форм заробітків, пристосованих до можливостей мешканців

         Ґрунти на території громади мають високий потенціал до обробітку і ведення сільгоспвиробництва. Проте, успішність у цьому напрямку залежить від запровадження сучасних форм господарювання. Зокрема, варто розглянути ініціювання місцевою владою створення виробничих кооперативів. Вагомим було б запровадження дрібної промислової переробки та досягнення рентабельності індивідуальними господарствами. Варто переконувати і заохочувати селян до закупівлі спільного сільськогосподарського устаткування і техніки, визначення принципів спільного користування нею. Адже нема потреби, щоб кожен власник невеликого господарства володів власним устаткуванням та технікою, що спричиняє додаткові витрати на її утримання. Набагато раціональнішим є вироблення принципів користування спільним устаткуванням та технікою або ініціювати виокремлення групи мешканців, які б здійснювали надання послуг іншим селянам. Проте, створення такої нової системи вимагає зміни менталітету і відмови від існуючих звичок. Відтак, існує велика потреба проведення роз'яснювальних робіт, які б усвідомлювали мешканцям необхідність запровадження змін.

         Місцева влада повинна ініціювати створення у громаді організації, що займатиметься сільськогосподарським консалтингом, надаючи послуги у сфері технологій обробітку та економічної рентабельності. З огляду на видатки на функціонування осередку,  варто розглянути можливість його створення у співпраці з сусідніми громадами (один осередок для декількох громад). Такий осередок повинен також виконувати консалтингову функцію у сфері енергетичних технологій, відновлювальних джерел енергії.

         Важливим елементом стратегії розвитку громади є заохочення мешканців до започаткування іншої діяльності, аніж типова землеробська. З огляду на  те, що виключно землеробська діяльність дає обмежені можливості для заробітків (незважаючи, що існує високий сільськогосподарський потенціал, проблемою є значне роздрібнення ареалу), істотним є пошук інших, несільськогосподарських фінансових джерел. Така діяльність може стати доповненням до роботи в сільському господарстві або ж бути для нього альтернативною. Слід подумати про розвиток сфери послуг для інших мешканців (серед них можуть бути: послуги з ремонту автомобілів і сільгоспмашин, послуги  комбайном чи іншою спеціалізованою технікою, перукарсько-косметичні послуги, чи ведення агротуристичної діяльності). З огляду на хороші природні умови, існують можливості розвитку агротуристичних господарств. Великою перевагою громади і потенційним туристичним козирем є те, що на її території у селі Мирутин знаходиться джерело з лікувальною водою, - відоме в околиці як джерело святого Петра і Павла.

Влада громади у цій сфері повинна:

  • реалізувати заходи у напрямку створення осередку сільськогосподарського консалтингу (визначаючи його юридичну форму, принципи функціонування та фінансування),
  • започаткувати співпрацю з сусідніми громадами у сфері спільного користування послугами осередку сільськогосподарського консалтингу,
  • у співпраці зі створеним осередком сільськогосподарського консалтингу, розпочати  роз'яснювальну роботу серед селян у сфері створення виробничих кооперативів,
  • підтримувати селян (спільно з осередком консалтингу) у досягненні ефективності господарювання та економічної рентабельності,
  • заохочувати до створення дрібних підприємств споживчої промисловості (міні-молокозаводи, ковбасні цехи, промислова переробка овочів і фруктів, складування продукції, тощо),
  • представити та популяризувати серед населення (після попередніх консультацій з мешканцями) перелік потенційних послуг, надання яких було б необхідне для громади,
  • всебічно підтримувати зацікавлених у започаткуванні несільськогосподарської діяльності (організаційна допомога, поради щодо розташування об’єктів сфери послуг, логістична підтримка, допомога у пошуках можливих джерел фінансування),
  • сприяти сміливим і піонерським ініціативам за посередництвом їх популяризації прийнятими у громаді формами комунікації (зокрема, розміщення повідомлень на таблицях оголошень, інформування громадськості під час сільських зустрічей),
  • впроваджувати до навчальних програм у школах практичну інформацію для дітей і молоді про можливості, що стосуються реалізації несільськогосподарської діяльності. Варто демонструвати учням позитивні приклади і запрошувати практиків (напр. авторів нових підприємницьких ініціатив, працівників осередку сільськогосподарського консалтингу, службовців місцевого самоврядування).

 

ІНДИКАТОРИ:

  • діючий осередок сільськогосподарського консалтингу,
  • кількість наданих осередком консультацій і порад селянам,
  • відсоток аграрних господарств, що декларують доходи з реалізованої діяльності,
  • кількість створених підприємств переробної промисловості,
  • кількість нових послуг, що з’явились у громаді.

 

 

Операційна ціль 2: Розвиток відновлювальних джерел енергії.

         У громаді є велика кількість невикористовуваних відходів, таких як: солома, відходи сільськогосподарського виробництва, відходи тваринництва, тощо. Варто розглянути запровадження моделі місцевого виготовлення біопального на основі промислової переробки місцевої біомаси. Перспективною у цій сфері може бути також концепція будівництва власних джерел енергії з використанням механізму продажу невикористаної енергії на основі принципів “зеленого тарифу”. Оскільки, існує обов'язок її купівлі і тарифи, на даний час, вигідні. Будівництво та встановлення устаткування відновлювальних джерел енергії може бути профінансоване як з ресурсів, що підтримують спорудження устаткування ВДЕ, так і у моделі Публічно-Приватного Партнерства.

         З цією метою влада громади:

  • проведе підготовку працівників виконавчих органів громади для надання комплексної підтримки селянам, зацікавленим тематикою відновлювальних джерел енергії,
  • надаватиме консалтингові послуги у тому числі: у сфері аналізу рентабельності, використання відходів сільськогосподарського виробництва, вибору відповідного устаткування з відповідними параметрами, у фінансових питаннях.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість службовців місцевого самоврядування, які пройшли навчання у сфері відновлювальних джерел енергії,
  • кількість залучених зовнішніх експертів (наукових працівників, спеціалістів зі сфери сільськогосподарського консалтингу в контексті ВДЕ),
  • кількість реалізованих проектів у сфері використання сільськогосподарських відходів на потреби відновлювальних джерел енергії,
  • кількість  наданих консалтингових послуг для селян у сфері ВДЕ.

 

СФЕРА 3

ВДОСКОНАЛЕННЯ  УПРАВЛІННЯ ТА УМОВ ПРАЦІ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ ГРОМАДИ

Операційна ціль  1: Вдосконалення організації роботи виконавчих органів громади та підлеглих установ за посередництвом покращення ефективності обслуговування мешканців та постійне підвищення менеджерських кваліфікацій керівних кадрів та працівників

         Найважливішим критерієм оцінки роботи нової громади і схвалення  мешканцями її функціонування є висока якість адміністративних послуг, що надаються виконавчими органами громади та установами, що підпорядковані місцевому самоврядуванню, такими як школи громади і установи культури. Дуже правильними і аргументованими є постулати мешканців та працівників бюджетних установ, що стосуються радикального покращення інфраструктури бюджетних установ. Проте, необхідність покращення якості інфраструктури жодною мірою не може бути виправданням для низької якості роботи чи відсутності ефективності в досягненні поставлених для цих закладів цілей. Паралельно з реалізацією інвестиційних завдань (з огляду на їх складний характер, що вимагатиме детального проектування, пошуку коштів), слід подбати про підвищення якості послуг. Щодо виконавчих органів громади, необхідно особливий акцент зробити на підвищення якості безпосереднього обслуговування мешканців. Це найпростіший елемент вдосконалення роботи, який водночас дозволяє значно підвищити рівень довіри і поваги мешканців по відношенню до влади нової громади. Відтак, необхідно працювати над створенням Центру Надання Адміністративних Послуг.

Слід також подумати про постійне вдосконалення кваліфікацій та навиків працівників за допомогою реалізації системи навчань, підвищення кваліфікацій.

         Щодо структурних підрозділів, які вимагають нових спеціалізованих кваліфікацій, варто подумати про набір нових працівників. Слід також проаналізувати організаційну структуру виконавчих органів громади, її відповідності до нових, значно розширених завдань і компетенцій.

         Також дуже високі вимоги варто ставити перед освітніми працівниками, зокрема, у найменших школах, де освітні можливості дітей і молоді нижчі від їхніх міських ровесників. Це має бути предметом розмов як з директорами шкіл, так і з батьками. Влада громади повинна спонукати директорів шкіл до запровадження менеджерської моделі управління та вимагати від вчителів найвищої професійної активності та підвищення власних кваліфікацій.

         Варто запрошувати на роботу молодих вчителів, будуючи педагогічні колективи, що поєднуватимуть досвід з молодістю і запалом. Слід також збільшити автентичне ангажування батьків у проблеми школи.

Ці зауваження стосуються також працівників закладів культури (будинки культури, бібліотеки, клуби). Відповідний структурний підрозділ виконавчих органів громади повинен розробляти спільно з закладами культури річні, квартальні та місячні плани роботи і здійснювати моніторинг їх виконання.

         Необхідно поширювати серед мешканців та самих працівників культури переконання, що в новій громаді всі ми є господарями, а кошти на культуру слід витрачати розумно і доцільно. Відтак, не можна виправдовувати відсутність творчого підходу, креативності і активності. Заклади культури мають бути центрами життя спільнот у громаді.

         Істотне значення має також підвищення якості послуг у сфері охорони здоров’я. Зокрема, важливим є залучення нових, кваліфікованих лікарів та медсестер. З огляду на значення медичних послуг, варто розглянути можливість забезпечення нових медичних працівників житлом у громаді. Особливу увагу необхідно звернути на профілактичну освіту в сфері охорони здоров’я. Необхідно її реалізовувати за посередництвом стратегічної співпраці лікарні і шкіл.

         У цій сфері влада громади повинна:

  • вдосконалити систему роботи виконавчих органів громади, у т. ч.  за посередництвом покращення якості обслуговування мешканців і створення Центру Надання Адміністративних Послуг,
  • здійснити необхідні зміни у організаційній структурі виконавчих органів, пристосовувавши її до поточних завдань нової громади,
  • здійснювати процес набору нових працівників бюджетних установ на основі прозорих механізмів, що сприяють працевлаштуванню освічених і активних працівників,
  • вимагати від керівних кадрів і працівників установ освіти і культури відповідальності, креативність і активності.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • створення Центру Надання Адміністративних Послуг,
  • кількість навчань та курсів підвищення кваліфікацій для службовців місцевого самоврядування, працівників освіти і культури,
  • кількість нових заходів, що відбуваються у закладах культури та у бібліотеках,
  • кількість нових позакласних занять, ініційованих вчителями,
  • кількість нових працівників бюджетних установ,
  • відсоток молоді, яка продовжує навчання.

 

Операційна ціль 2: Покращення умов праці в бюджетних установах за посередництвом здійснення термомодернізації та технологій зі сфери ВДЕ

         Передумовою належного функціонування нової громади є відповідно підготовлена і оснащена публічна інфраструктура, що забезпечує надання послуг на високому рівні. Ключове значення мають шкільні об'єкти, заклади охорони здоров'я, установи культури, виконавчі органи громади. Цивілізаційними вимогами є те, щоб медична, освітня, культурна і адміністративна інфраструктури були пристосовані до потреб і очікувань мешканців. До цих робіт слід підійти цілісно і комплексно. Плану робіт мусить передувати аналіз (аудит) стану інфраструктури. Він буде основою для прийняття рішень, що стосуються характеру, сфери і масштабу будівельно-модернізаційно-ремонтних робіт. Вирішальним буде економічний аналіз та рекомендації щодо ремонтно-будівельних робіт.

         Аудитом також повинні бути охоплені енергетичні аспекти (застосування відповідних технологій, комплексна термомодернізація і т. д.). Аналіз повинні проводити працівники виконавчих органів громади за підтримки зовнішніх експертів. Після підготовки аналізу у сфері пріоритетів реалізації інвестицій та щодо пропонованого характеру робіт, слід розглянути можливості фінансування на реалізацію цих інвестицій (як з ресурсів громади, так і залучення з вітчизняних і міжнародних джерел). З огляду на величезні інвестиційні потреби інфраструктури в усій Україні (велика конкуренція за кошти), умовою досягнення успіху буде професійна підготовка перерахованих документів.

         Особливо важливим питанням є опалення бюджетних установ і можливості раціоналізації в цій сфері, що можуть дати значну економію. Енергетичний аудит повинен продемонструвати, наскільки процес комплексної  термомодернізації (ремонт дахів, заміна вікон, утеплення стін, підвалів) сприятиме зниженню витрат на опалення. У цій сфері можна розглянути застосування загальновідомої у світі моделі ESCO. Вона полягає у використанні механізму покриття інвестором вартості термомодернізаційної  інвестиції і отриманню ним протягом визначеного періоду оплати від місцевої влади чи підприємства-надавача послуг. Дана модель вигідна для усіх сторін. Місцева влада оплачує менші кошти за опалення, інвестор заробляє на різниці в коштах утримання. Це один з механізмів економії коштів. Також він може застосовуватись при будівництві системи вуличного освітлення.

 

З цією метою влада громади повинна:

  • зміцнити кадровий потенціал та організаційну структуру підрозділу виконавчих органів громади, що відповідає за інвестиційну політику  (працевлаштувати спеціалістів, які володіють інженерськими, юридичними кваліфікаціями, знанням тендерних процедур),
  • доручити проведення аудитів та підготовку планів інвестиційних та модернізаційних робіт,
  • провести тендерні процедури для вибору виконавців робіт,
  • гарантувати прозорість тендерних процедур у цій сфері,
  • здійснювати постійний нагляд за будівельними і ремонтними процесами,

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість нових спеціалістів у вказаних сферах у виконавчих органах громади,
  • кількість навчальних тренінгів, курсів підвищення кваліфікацій, які пройшли службовці місцевого самоврядування,
  • кількість підготовлених документів (напр. аудити, плани робіт, будівельні проекти та ін.).

 

Операційна ціль 3: Постійна співпраця з громадськими організаціями та започаткування міжнародних відносин (зокрема з Польщею, у зв'язку з активністю польського товариства).

         На території громади діють нечисленні громадські організації, однак їх активність не вичерпує суспільних потреб місцевої спільноти. Влада громади зауважує необхідність заохочення мешканців до активності на користь спільного блага. Свідоме і мотивоване громадянське суспільство є рушієм розвитку громади. Надзвичайно актуальною є потреба постання нових громадських організацій. На території громади існує багато сфер для їхньої активності (в т. ч. у сфері культури, освіти, спорту, підтримки розвитку туризму, допомоги вихованцям дитячого будинку, малозабезпеченим і хворим особам). Крім того, громадські організації можуть бути прекрасним партнером для виконавчих органів громади у сфері реалізації спільних заходів, проектів.

         Керівництво громади розглядає можливість делегування соціальним партнерам виконання деяких публічних завдань. У багатьох випадках допоміжні ресурси (як вітчизняні, так і зовнішні міжнародні) адресовані  громадським організаціям. Це дає можливість залучення для громади і її мешканців додаткових фінансових ресурсів та консалтингово-навчальну підтримку.

Вартим розвитку напрямком активності громади є започаткування партнерських відносин з органами місцевого самоврядування інших країн. З огляду на активність Польського Товариства (у громаді значна група осіб  польського походження), цікавим було б започаткування контактів з польськими органами самоврядування. У майбутньому це має принести результати у сфері молодіжного обміну, організації спільних спортивних, культурних, туристичних чи благодійних проектів (також завдяки підтримці з зовнішніх ресурсів).

Влада громади планує у цій сфері:

  • реалізувати заходи у сфері залучення мешканців до суспільно-громадської активності,
  • розробити нормативну базу (регламент, принципи), що стосуються делегування окремих публічних завдань громадським організаціям,
  • виробити спільно з місцевими громадськими організаціями та активними мешканцями принципи співробітництва і, зокрема, спільної організації заходів, конкурсів чи спортивно-рекреаційних подій,
  • започаткувати партнерські відносини з польськими органами самоврядування.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість нових громадських організацій на території громади,
  • кількість поданих проектів місцевим самоврядуванням і суспільними партнерами,
  • кількість завдань, делегованих громадським організаціям,
  • кількість заходів, реалізованих у формулі міжсекторного партнерства,
  • підписання партнерської угоди з органом місцевого самоврядування з Польщі.

 

 

РОЗДІЛ VI ДОСТУПНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ

Зарубіжні джерела

Європейські джерела розвитку

 

Генеральний Директорат Європейської Комісії з розвитку та співпраці (DG DEVCO)

 

         DG DEVCO відповідальний за розробку європейського міжнародного співробітництва і політики у сфері розвитку в усьому світі. У рамках своєї діяльності, інституція співпрацює з країнами, що розвиваються, підтримуючи їх у задоволенні їхніх потреб під час трансформації.

         Діяльність Генерального Директорату визначається фінансовими інструментами, які враховують також потреби країн, що не є членами ЄС.

         На період 2014-2020 передбачено 9 інструментів, які зосереджуються на зовнішньому співробітництві і внутрішній допомозі.

тематичні інструменти:

  • Європейський Інструмент з питань Демократії і Прав Людини (EIDHR)
  • Інструмент для забезпечення стабільності та миру (IcSP), Інструмент Партнерства (PI)
  • Інструмент співробітництва Європейської Комісії з питань ядерної та радіаційної безпеки (INSC);

географічні інструменти:

  • Інструмент Фінансування Співробітництва для Розвитку (DCІ)
  • Європейський Фонд Розвитку (EDF)
  • Інструмент Передвступної Допомоги (IPA II)
  • Європейський Інструмент Сусідства (ЕNI)

         Вищевказані інструменти реалізуються при допомозі різних програм, у тому числі в рамках щорічних грантових програм.

         Тематична сфера:

  • сталий економічний, суспільний і екологічний розвиток,
  • демократія,  ефективне управління та дотримання прав людини.

 

 

Європейський Інструмент Сусідства (ENI) на 2014-2020 роки.

         Даний інструмент був утворений з метою реалізації Європейської Політики Сусідства, яка раніше ґрунтувалась на Європейському Інструменті Сусідства і Партнерства (ENPI), започаткованому в 2007 році.

         Європейська політика сусідства (ЄПС) є частиною зовнішньої політики Європейського Союзу і стосується розвитку взаємовідносин і зближення Європи з її сусідами для їх взаємної вигоди, і в їхніх спільних інтересах. Політика була розроблена після розширення ЄС у 2004 році, коли 10 нових країн приєднались до ЄС.

         Стратегічні цілі інструменту це: підтримка демократичних перетворень, в тому числі децентралізації, популяризація прав людини, збалансованого суспільно-економічного і екологічного розвитку, реалізація спільної політики та інтересів.

         Потенційними подавачами проектних пропозицій можуть бути громадські організації та органи місцевого самоврядування.

Інструмент фінансує діяльність у різних сферах, у тому числі:

- підтримка малого підприємництва,

- суспільна партиципація,

- виклики у сфері кліматичних змін,

- підвищення мобільності населення,

- енергетичне співробітництво,

- популяризація ідеї рівності статей,

- поступова економічна інтеграція,

- міжлюдські контакти,

- транспорт,

- молодь і працевлаштування.

 

Інвестиційний Фонд Сусідства (NIF)

Інвестиційний Фонд Сусідства (NIF), офіційно введений в дію у 2008 році. Це механізм, направлений на мобілізацію додаткових коштів з метою фінансування капіталомістких інфраструктурних проектів у партнерських країнах ЄС, які включені до Європейської Політики Сусідства (ENP), в тому числі в Україні.

Щоб скористатися дофінансуванням Фонду, відповідні Європейські Фінансові Інституції повинні опрацювати проект, а у випадку двостороннього співробітництва - проект повинен бути створений у співпраці з державою-членом та представництвом ЄС в даній країні.        Відповідні Європейські Фінансові Інституції:

  • European Investment Bank (EIB)
  • European Bank for Reconstruction and Development (EBRD)
  • Council of Europe Development Bank (CEB)
  • Nordic Investment Bank (NIB)
  • Agence Française de Développement (AFD)
  • Kreditanstalt für Wiederaufbau (KfW)
  • Oesterreichische Entwicklungsbank AG (OeEB)
  • Società Italiana per le Imprese all'Estero (SIMEST)
  • Sociedade para o Financiamento do Desenvolvimento (SOFID)
  • Agencia Española de Cooperación Internacional para el Desarrollo (AECID)

 

Дофінансування відбувається у наступних сферах:

  • транспорт,
  • енергетика,
  • навколишнє середовище,
  • суспільний розвиток,
  • приватний сектор.

 

         Німецьке Товариство Міжнародного Співробітництва (GIZ)

Від імені Федеративного Уряду Німеччини GIZ підтримує процес реформ в Україні з 1993 року. Діє з уповноваження чотирьох міністерств Федеративної Республіки Німеччини, Європейського Союзу та Британського Департаменту Міжнародного Розвитку (DFID). Організація циклічно оголошує набори проектних пропозицій.

На отримання дофінансування можуть подавати проектні пропозиції  публічні, громадські і приватні інституції, об’єднання і торгові палати,  міжнародні інституції у наступних сферах:

- інфраструктура,

- безпека, відбудова, мир,

- суспільний розвиток.

GIZ виконує роль оператора підтримки від Євросоюзу для України у рамках програми U-LEAD.

 

Швейцарська Агенція з Розвитку і Співробітництва (SDC)

SDC є швейцарською міжнародною агенцією у рамках Федерального Департаменту Закордонних Справ (FDFA). У співробітництві з іншими федеральними установами, Агенція відповідає за загальну координацію діяльності в сфері розвитку і співробітництва зі Східною Європою, в тому числі з Україною.

Проектні пропозиції до Агенції можуть подавати державні установи, організації приватного сектора, мільтилатеральні організації, громадські організації, дослідні установи.

У рамках Швейцарської Стратегії Співробітництва з Україною на 2015-2018 роки, діяльність буде направлена на:

- управління і будування миру,

- охорону здоров'я,

- збалансоване управління енергією,

- місцевий розвиток,

- збалансований економічний розвиток.

 

 

Фонд Сприяння Демократії Посольства США - програма малих грантів

Фонд Сприяння Демократії підтримує ініціативи у сфері демократичних перетворень та формування громадянського суспільства в Україні. Максимальна вартість проекту становить 24 000 USD, середній розмір - від 5 000 до 15 000 USD.

Проекти на дофінансування приймаються постійно.

Потенційними авторами проектів можуть бути українські громадські організації.

Проектні пропозиції повинні відповідати одному або декільком тематичним пріоритетам Фонду:

-  економічні реформи: сприяння інноваціям, розвиток культури підприємництва, встановлення рівності статей в Україні. Виховання поваги до інтелектуальної власності та захист прав інтелектуальної власності в Україні; покращення бізнес-клімату і підтримка розвитку малих і середніх підприємств; підвищення енергетичної ефективності на споживчому рівні та у комунальному господарстві.

-  антикорупційні програми і прозорість органів влади: популяризація системи e-врядування на місцевому рівні; регуляторна політика з метою зменшення можливостей використання корупційних схем,

-  антипропаганда: реалізація проектів у сфері боротьби з дезінформацією,

-  допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО): освітні та освітньо-пропагандистські програми в громадах в усій Україні, у яких проживають ВПО. Програми мають на меті інформування ВПО про їхні права, що стосуються в т. ч.: проживання, роботи, освіти, участі у виборах тощо.

-  допомога ветеранам: реалізація проектів у сфері надання юридичних послуг та юридичної освіти ветеранів, а також захист інтересів ветеранів, які повернулися із зони бойових дій.

 

 

Агентство Сполучених Штатів Америки з Міжнародного Розвитку  (USAID)

Головною метою Агентства є підтримка країн в процесі демократизації і створення механізмів ринкової економіки. Місія зосереджена на таких напрямах, як вдосконалення сфери діяльності органів адміністрації, економічний розвиток і соціальна допомога.

Подавачами проектних заявок можуть бути публічні, приватні інституції, громадські організації.

USAID підтримує широку гамму ініціатив, в т. ч.:

-  демократія, права людини і функціонування органів адміністрації,

-  охорона здоров’я,

-  сільське господарство

-  економічний розвиток,

-  охорона навколишнього середовища і протидія змінам клімату,

-  розвиток науки і технологій.

 

Національний Фонд підтримки Демократії (NED)

Діяльність цієї приватної некомерційної організації спрямована на розвиток і зміцнення демократії. Фонд надає гранти на підтримку громадських організацій, які працюють над впровадженням демократичних механізмів у понад 90 країнах. Сума дофінансування від Фонду залежить від сфери проекту, але в середньому вона становить близько 50 000 USD на 12 місяців реалізації проекту.

Подавачами проектних пропозицій можуть бути виключно громадські організації та незалежні ЗМІ.

Тематична сфера охоплює:

- розвиток і захист прав людини,

- підтримка свободи інформації та незалежних ЗМІ,

-  зміцнення демократії,

-  забезпечення відповідальності і прозорості публічного життя,

-  підтримка громадських організацій,

-  підтримка демократичних процесів у політиці,

-  підтримка громадянської освіти,

-  вдосконалення вирішення конфліктів демократичними методами,

-  підтримка свободи об'єднань,

- підтримка глобальної ринкової економіки.

 

Фонд “Монсанто”

Фонд “Монсанто” є філантропічним відділенням компанії Монсанто, що працює на благо покращення якості життя спільнот у всьому світі. Мінімальна сума наданого дофінансування становить 25 000 USD. Фонд приймає міжнародні проектні пропозиції двічі на рік. Перший термін триває від 1 січня до 28 лютого, а другий - від 1 липня до 31 серпня.

Дофінансування надається благодійним організаціям, зареєстрованим в США і працюючим в інших країнах, місцевим благодійним організаціям, урядовим інституціям, приватним школам і лікарням, які підтримують мешканців у скрутній економічній ситуації.

Фонд Монсанто приймає проектні пропозиції для надання фінансової підтримки за межами США у наступних сферах:

- всебічна підтримка освітніх процесів і культури читання  за посередництвом впровадження підготовчих програм, розвиток бібліотек на сільських територіях,

-  задоволення потреб громад за посередництвом підтримки громадських організацій, що працюють у сфері безпеки продовольства, санітарних умов, доступу до чистої води, громадської безпеки і різноманітних інших місцевих потреб.

 

Канадські джерела для розвитку

Програма Співробітництва для Розвитку Міністерства Закордонних Справ і Торгівлі Канади

У 2014 році Україна увійшла до фокусної групи Міністерства Закордонних Справ і Торгівлі Канади. Метою канадської програми міжнародного розвитку в Україні є підтримка економічного розвитку при одночасному зміцненні демократії. Фінансування повинне відбуватися через систему набору заявок, у яких визначаються суб'єкти, що можуть звертатись за отриманням коштів.

Програма передбачує підтримку малих і середніх підприємств в Україні.

Набір відкритий для організації з Канади, які тісно співпрацюють з представниками української діаспори.

         Підтримуються проекти, що стосуються всебічного розвитку малих і середніх підприємств в Україні.

 

Польські джерела для розвитку

Міністерство Закордонних Справ Республіки Польща - Польська Допомога

Метою польської співпраці у сфері розвитку є створення умов для збалансованого розвитку у партнерських країнах, в тому числі в Україні, зокрема, за посередництвом поширення ідей та консолідації демократії, підтримки розбудови сучасних і ефективних державних інституцій, реалізації заходів з метою зниження рівня бідності, покращання стану здоров'я мешканців та підвищення рівня освіти та професійних кваліфікацій.

Варто було б, щоб інформація про можливості отримання такого типу фінансування була передана місцевим громадським організаціям, освітнім установам і місцевим підприємцям з метою започаткування співпраці з польськими інституціями, що можуть подавати проектні пропозиції для реалізації спільних проектів.

 

Фонд Міжнародної Солідарності

Фонд Міжнародної Солідарності є адміністратором програми “Підтримка Демократії”, що фінансується у рамках Програми Польської Співпраці для  Розвитку Міністерства Закордонних Справ РП. У рамках програми реалізуються проекти польських громадських організацій, які реалізуються у співробітництві з місцевими партнерами з України, спільні ініціативи на благо підтримки демократичних змін, розвитку партиципації і громадянського суспільства. Було б надзвичайно важливо, щоб громада передала інформацію про цього виду фінансування місцевим громадським організаціям з метою започаткування співпраці з польськими громадськими організаціями.

 

Вітчизняні джерела

Крім зовнішніх грантів фінансова реалізація даної Стратегії буде ґрунтуватись на внутрішньому фінансуванні, в т. ч. з ресурсів:

- Державного Фонду Регіонального Розвитку,

- публічних коштів, цільових, бюджетних центральних програм органів виконавчої влади, що будуть спрямовані на розвиток різних сфер у регіонах,

- субвенцій, трансферів з державного бюджету до місцевих бюджетів,

- власних ресурсів самоврядування,

- ресурсів інвесторів, власних коштів, зареєстрованих в громаді суб'єктів господарювання.

 

         Державний Фонд Регіонального Розвитку був утворений при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і фінансується з держбюджету.

 

Міжнародний Фонд "Відродження"

Місією Міжнародного Фонду "Відродження" є фінансова і організаційна підтримка формування демократичного громадянського суспільства в Україні за посередництвом популяризації вагомих для його розвитку суспільних ініціатив.

         У даному документі вказані лише деякі джерела фінансування проектів, що сприятимуть реалізації Стратегії. Влада і працівники виконавчих органів громади повинні у поточному режимі шукати і аналізувати можливості фінансування проектів, які будуть з'являтись, для підготовки і подачі власних проектних пропозицій.

         У Стратегії вказані програми до яких можуть подавати проектні пропозиції як органи влади громади, так і громадські організації, що діють на її території. Досягнення ефекту синергії, що проявляється у міжсекторній співпраці, буде підтвердженням солідарної відповідальності всіх установ і осіб за розвиток громади.

 

 

РОЗДІЛ VII ЕВАЛЮАЦІЯ І МОНІТОРИНГ

 

        Моніторинг Стратегії буде полягати на поточному і систематичному зборі кількісних і якісних даних у сфері реалізації прийнятих рішень. Моніторинг матиме характер, як предметний, так і фінансовий.

        Евалюація Стратегії буде проходити на основі наступних критеріїв:

- влучність - критерій, що дозволяє оцінити якою мірою прийняті рішення виявились ефективні з точки зору розвитку громади і покращення якості життя мешканців,

- ефективність - критерій, що дозволяє оцінити співвідношення інвестованих фінансових ресурсів у порівнянні до досягнутих результатів,

- дієвість - критерій, що дозволяє оцінити ступінь досягнення закладених показників,

- корисність - критерій, що дозволяє оцінити зміни, які відбулись завдяки впровадженню окремих рішень, прийнятих в стратегії,

- стійкість - критерій, що дозволяє оцінити довготривалість впроваджених змін.

 

        Евалюація стратегії буде охоплювати наступні етапи :

- структуризація - підготовка дослідних інструментів, визначення переліку ключових питань,

- спостереження - збір даних, які потім будуть аналізуватись,

- аналіз - інтерпретація зібраних даних,

- оцінка - оцінка результатів впроваджених змін.

 

        Влада громади буде здійснювати циклічну (кожні два роки) евалюацію документу Стратегії, метою якої буде:

- перевірка: чи реалізовані громадою рішення, що випливають з документу Стратегії, приносять очікувані результаті,

- верифікація: чи норми Стратегії зберігають свою актуальність у  змінній суспільно-політично-економічній реальності,

- прийняття рішень: чи документ Стратегії не вимагає актуалізації.

 

        У виконавчих органах громади буде створено робочу групу з питань моніторингу процесу впровадження Стратегії розвитку, яка у 2019, 2021, 2023 і 2025 роках готуватиме звіт щодо часткової і кінцевої евалюації. Результати кінцевої евалюації, проведеної у 2025 році, будуть підставою для розробки основ нового стратегічного документу.

        У роботі групи з питань моніторингу її члени можуть використовувати відому методику стратегічного аналізу (SWOT), використовувати інформацію від територіальної громади у сфері зручностей, що відчуваються мешканцями та виникають від реалізації Стратегії розвитку.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь